Header Graphic

ЧОГО МОЖНА СПОДІВАТИСЬ  ВІД ДУХОВНИХ ВПРАВ

 

Духовні Вправи (виконувані в формі ігнатіанських реколекцій) допомагають глибше себе пізнати. Сьогодні це дуже важливо, тому що сучасна людина, повністю спрямована на матеріальні і тимчасові речі, не вміє заглянути в себе, щоби пізнати свою правдиву велич і справжню біду. 

Вправи допомагають реколектантові побачити хаос у своєму житті, глибину гріха і його руйнівну силу, що деформує людське ставлення до Бога, до самого себе, до ближніх і до всього світу. Реколектант, входячи в себе, відкриває неусвідомлені і часто погані мотиви своєї поведінки, хворобливу пристрасть і психічні рани. І після усвідомлення цього є спроможний прийти до Розп’ятого Христа і просити в нього прощення і зцілення, тому що „в його ранах є наше здоров’я” (Іс. 53, 5)

 

ПОХВАЛА ДУХОВНИМ ВПРАВАМ 

 

Духовні вправи, - писав св. Ігнатій, - це найкраща річ, яку в цьому житті можу собі уявити і, спираючись на власний досвід, зрозуміти, - щоб людина могла сама з них користати й іншим принести користь і допомогу”. 

Духовні вправи – це результат містичних переживань і довголітніх роздумів св. Ігнатія Лойоли. Їх велика сила і ефективність, випробувана самим Ігнатієм і його першими товаришами, привела до офіційного затвердження Вправ у 1548 р. Папою Павлом ІІІ. Таким чином Церква збагатилася новим методом, що полегшує внутрішнє оздоровлення людини і знаходження Божої волі в своєму житті. 

Пій XI в енцикліці „Mens nostra” (1929) підсумував багатовіковий досвід практики Духовних вправ, називаючи їх „наймудрішим і універсальним кодексом правил, спроможних направити людську душу на шлях спасіння і досконалості”. 

У п'ятдесяту річницю появи вищезгадуваної енцикліки Іоан Павло ІІ в промові перед молитвою Ангел Господній (16 XII 1979) виголосив побажання, „щоб школа Духовних вправ була ефективним засобом проти зла сучасної людини, яка занурена в людську мінливість і живе поза собою, надмірно займаючись зовнішніми речами. Хай Вправи будуть кузнею нових людей, справжніх християн, відданих апостолів. Це побажання складаю під покров Пресвятої Богородиці, повністю відданої спогляданню, мудрої вчительці Духовних вправ”. 

 

ЯК ПРИГОТУВАТИСЯ ДО  ДУХОВНИХ ВПРАВ 

 

Св. Ігнатій у вступних увагах до Вправ подає таку вказівку: ”Тому, хто беpе участь у виконанні впpав , дуже допоможе, якщо він увійде в них з великою відвагою і великодушністю (щедрістю) щодо свого Твоpця і Господа, жертвуючи Йому всю свою волю й свободу - щоб Божий Маєстат послуговувався, згідно зі своєю найсвятішою волею, як його особою, так і всім тим, чим він володіє”. 

І тому в часі приготування до реколекцій заохочуємо продовжувати час щоденної молитви і просити про великодушність і щедрість щодо свого Господа. 

 

ОСНОВНІ УМОВИ ПЛІДНОЇ УЧАСТІ В РЕКОЛЕКЦІЯХ 

 

Першою умовою є щире прагнення взяти участь у реколекціях з релігійних мотивів, особисте переконання та добровільно прийняте рішення про це. 

Реколекції будуть проходити ефективніше, якщо реколектант має початковий досвід умової молитви. 

Успіх реколекцій залежить від спромож-ності реколектанта розпізнавати свої духовні порухи та розповідати про них духовному керівникові. 

Необхідною умовою участі в реколекціях є збереження повного мовчання і розмови з духовним керівником.